Тестування самоклеющихся плівок і паперів
У липні цього року фірма «НИССА ДИСТРИБУЦІЯ» уклала угоду з компанією "Олександр Браун" про тестування основних видів паперів і інших матеріалів, що запечатуються, на кольоровій цифровій друкованій системі Canon iRC 4080i/4580i.
Цифрова печатка завойовує все більші позиції на ринку поліграфії. Перевага цифровий єлектрографической печатки очевидно - це оперативність, економічність, можливість печатки персоналізованих даних при малих тиражах - до 600-1000 єкз. форматом SRA3 (320х450 мм). Звичайно, ні про яких Spot квітах (Pantone) говорити не доводиться, але можлива їхня імітація з різним ступенем точності в межах колірного простору цифрової друкованої машини (зв'язане це, насамперед, з особливостями сухого тонера, використовуваного при єлектрографической технології печатки).
У цифровій пресі, як і будь-якій друкованій справі, не буває дріб'язків і постійних величин. Практично завжди друкарі зіштовхуються зі змінними, які роблять весь друкований процес на «цифрі» часом непередбаченим або слабко контрольованим. Приміром, сьогодні друкар працює з одним типом паперу від одного виробника, а завтра клієнт змушує друкувати замовлення на матеріалі, з яким друкар раніше не зіштовхувався, і до того ж від іншого виробника. Зараз на ринку паперів і картону для поліграфії пропонується безліч різних її типів і сортів, у тому числі й для цифрової печатки. Всі вони відрізняються по якості й ціні. На новому матеріалі результати для друкаря можуть бути непередбаченими. Таких змінних факторів, що впливають на якісні результати цифрової печатки досить багато: вологість, температура, розтискування (dot gain), ступінь білизни й гладкості матеріалу, баланс сірого, вид матеріалу, що запечатується, (папір, фактура, плівка, калька й т.д.). Кожний із цих параметрів може зробити досить сильний вплив на весь процес печатки на цифровій друкованій техніці.
Останнім часом при виконанні замовлень на цифрових друкованих машинах стали часто зустрічатися матеріали, які раніше застосовувалися при інших методах печатки: офсетом і трафаретом. Це спеціальні матеріали, такі як: плівки, самоклеєння, що самокопіюються папери й т.д., властивості й структура яких значно відрізняються від традиційних видів паперових носіїв.
Основною метою нашого тестування була спроба досліджувати деякі сорти паперів на предмет їхньої застосовності в апаратах для оперативної поліграфії - Canon серії iRC. На жаль, всі ті показники, які вказуються в стандартах на папір і матеріали, не дозволяють, повною мірою, оцінити її поводження в процесі печатки й послепечатной обробки при печатці на цифрових машинах. Це ускладнюється розмаїтістю технологічних процесів печатки й конструктивних особливостей друкованого встаткування. Все це робить проблему розробки методики тестування паперу, що враховує технологічні особливості друкованого процесу й подальших процесів послепечатной обробки, актуальної. Тому відділ маркетингу «НИССА ДИСТРИБУЦІЯ» вирішив самостійно узятися за цей процес.
Своє тестування ми вирішили почати з найбільше «проблематичних» матеріалів для цифрової печатки - самоклеющихся плівок і паперів. На відміну від паперу самоклеющаяся плівка є матеріалом водонепроникним, тобто її можна використовувати в приміщеннях з підвищеною вологістю. Також вона не боїться високих температур і витримує до 80ос, що робить її часто затребуваної на ринку печатки.
У своєму тестуванні ми виходили з головних питань, що хвилюють друкарів і власників цифрової техніки:
сполучення квітів на різних матеріалах
особливості послепечатной обробки
поводження кожного кольору CMYK
сумісність матеріалу, що запечатується, з конкретним цифровим апаратом
рівномірність нанесення тонера на плашках.
Як тестові макети нами були відібрані растрові зображення: фотографії із всілякими сюжетами, градиентние плашки, суцільні плашки, а також векторні зображення: лінії, штрихові зображення, шрифти з різним кеглем. Ці зображення вже не раз друкувалися нами на каліброваних принтерах, тому ті кольори, які повинні були б вийти, нам відомі. Також, як тестові завдання нами використовувалися макети спеціальні підготовлені для калібрування й тестування цифрових друкованих пристроїв (датської компанії Pixl і німецької European Color Initiative (ECI)).
Тестування всіх матеріалів для печатки, зазначених у даній статті, проводилося на апарату Canon iRC 4580i в офісному приміщенні при температурі 26-27про С и вологість 34-44%. На робочій станції була встановлена операційна система Microsoft Windows XP SP2 і PostScript драйвер для Canon iRC 4580i - PS3 ver.4.0. Також, на робочій станції були встановлені програмні пакети Adobe PhotoPhop CS2, Adobe Acrobat 7.0 і Adobe Illustrator CS2, через які ми друкували тестові завдання.
У ході тестування ми застосовували як напівтонове растрирование (Gradation), що забезпечує кращу передачу деталей і більше гладкі тонові переходи, так і стохастическое растрирование (Diffusion Screen). Незважаючи на, що апарати Canon iRC 4080i/4580i підтримують і інші методи растрирования, ми обмежилися тільки цими. В апаратах Canon iRC 4080i і 4580i застосована безмасляна технологія термозакрепления, що забезпечує рівну матову поверхню відбитків, порівнянну з офсетною якістю печатки. Тонер із частками сферичної форми (ES) дозволяє одержати чітку чудову печатку без перекручувань. Широкі можливості використання різних матеріалів для печатки забезпечуються застосуванням більше низької температури закріплення, чим для тонеров на масляній основі, а також удосконаленим термозакрепляющим вузлом.
Перед тим, як почати тестування кожного матеріалу, ми підключали до робочої станції спектрофотометр Gretag Eye One Design і будували icc-профіль цього матеріалу на Canon iRC 4580i. На Canon iRC 4580i виводилися спеціальні шаблонові зображення різних квітів ( щовходять у комплект зі спектрофотометром), які потім, зчитувалися з отриманого відбитка самим спектрофотометром. На основі отриманих даних програма спектрофотометра будувала CMYK icc-профіль для калибруемого принтера. За допомогою програми NetSpot Resource Downloader ( щовходить у комплектацію з будь-якою моделлю Canon iRC) ми завантажували цей профіль в Canon iRC 4080i і в процесі тестування використовували в драйвері тільки icc-профіль конкретного матеріалу. Використання спектрофотометра, як невід'ємного стандарту контролю якості кольору, дозволяє скоротити «додаткові» витрати на «приладження» макета. У цьому твердженні ми виходили із принципу максимально можливої якості, на яке здатна будь-яка цифрова техніка. Побудова icc-профілю для кожного типу матеріалу в нас займало 10-15 хв.
Всі матеріали для тестування були люб'язно надані московським офісом компанії "Олександр Браун" (www.abraun.ru) зі своїх асортиментів. Тираж становив 30 аркушів (A3, 297х420 мм) кожні види матеріалу. Після одержання видрукуваних тестових зображень проводився їхній порівняльний аналіз.
