На главную страницу печатаем со скоростью Восточного eXpress'а  
 
 




 

Як вибрати різограф?

Наприкінці 70 років японська фірма Riso Kagaku, що займалася виробництвом фарб для трафаретної печатки задумала об'єднати добре відомий протягом століть метод трафаретної печатки й сучасних японських технологій. Подібним же чином не задовго до цього діяла фірма Xerox, що вважається основоположником методу фотокопіювання документів.

У такий спосіб був створений перший автоматичний апарат для трафаретної печатки на папері, у якому були об'єднані пристрої сканування, цифрової обробки зображення, автоматичного виготовлення трафаретної плівки, автоматичної установки її на друкований барабан і пристрій подачі фарби. Що ж нового було насправді створене? Чи можна вважати, як тепер прийнято говорити, що перший різограф був винайдений фірмою Riso Kagaku? Новим було тільки те, що всі ці добре відомі й широко застосовувані в той час (навіть у нас у країні) принципи й пристрої були об'єднані в одну машину з одержанням безперервного друкованого циклу.

Зрозуміло, перші машини були дуже примітивні, якість печатки огидне, надійність низька. Здавалося, що вони ніколи не зможуть скласти конкуренцію вже широко розповсюдженому методу фотокопіюванню документів ("ксероксам") і з іншої сторони офсетним машинам, тому що споживча ніша, відведена цим машинам, розташовувалася саме між тиражами від 50 до 5000 тис. відбитків.

Однак технологія розвивалася, до її розвитку підключилися такі індустріальні монстри як Ricoh. До речі кажучи промислового гіганта Ricoh у сотні разів перевершує компанію Riso Kagaku по своєму річному оберті. Основна спеціалізація Ricoh - це копіювальні апарати, фотоапарати, сканери, факси, годинники й багато чого іншого. У таких гігантів з новими ідеями, як водиться, плоховато, але зате є прекрасні можливості в дріб'язках допрацьовувати й удосконалювати те, що побачили на стороні. Тим більше, що тема виявилася дуже близька, тому що в нових апаратах застосовуються комплектуючі аналогічні копіювальним і факсимільним аппратам.

У такий спосіб до кінця 80-х років на світовому ринку вже активно продавалися автоматичні апарати трафаретної печатки. Висока прибутковість і перспективність нового бізнесу змусило звернути на нього увага й зовсім сторонні фірми, наприклад Duplo, що дотепер виготовляла листоподборочние машини, але чомусь вирішила, що саме це апарат їй буде особливо близький для добудовування комплексної технологічної лінійки. Минулого й інші фірми, які або не дійшли до наших днів, або ведуть досить животіння й не роблять значного впливу на цей бізнес.

По початку апарати різних виробників дуже різнилися по своїх можливостях. Одні вузли були краще виконані на одному апарату, інші краще на іншому апарату. Споживач був поставлений перед завданням вибору - якої функції або можливості віддати перевагу. Завдання було особливо важке, тому що перші апарати коштували десятки тисяч доларів. З роками підглядаючи один за одним, копіюючи цікаві розробки конкурентів всі фірми прийшли до повної уніфікації своїх виробів по якості й можливостям. На даний момент можна затверджувати, що апарати Ricoh, Riso, Duplo мало відрізняються друг від друга по можливостях і якості печатки. Незважаючи на те, що некоторие моделі мають конструктивні розходження, для багатьох користувачів вони швидше за все залишаться непізнаними. Тому при покупці такого апарата виггадивать що-небудь по якості печатки, вибираючи між різними виробниками також смішно, як вибирати СВЧ - грубку орієнтуючись на компанію-виробника . Всім зрозуміло, що будь-яка грубка усередині однієї товарної категорії буде непогано готовити й різницю ви не відчуєте.



Copyrights 2008, компанія “EXpress поліграфія”. Всі права старанно зачищені. Плагіат і крадіжка караються по нирках.